(04563) 6-04-23

(067) 249-86-67

info@belvet.kiev.ua

м. Біла Церква
вул. Клінічна, 6
УкрРуEng
Про компаніюПродукціяНовиниПублікаціїКонтактиВакансії
Продукція
Назад до каталогу

Бутомідор

Опис:

Розчин прозорий безбарвний. Склад 1 мл препарату містить діючу речовину: буторфанол (як тартрат) 10 мг.

Допоміжні речовини: бензетонію хлорид, натрію хлорид, вода для ін'єкцій. 

Фармакологічні властивості:

Буторфанол – анальгетик групи синтетичих опіоїдів з агоністично-антагоністичним ефектом. Окрім знеболення, препарат має заспокійливу дію, з проявом від слабкого до середнього седативного ефекту, залежно від виду тварин. Особливо це проявляється при використанні препарату, як частини комбіноваї анастезії і/або нейролепто-анальгезії. Відбувається уповільнення дихання, як при фізіологічному процесі засипання тварини, одночасно зменшується кількість серцевих скорочень. Тривалість і інтенсивність знеболення залежить від дозування, індивідуальної чутливості (від підвищення дози або повторного введення ефект максимального збільшення відсутній). Дія препарату настає через 5-15 хвилин, залежно від шляху введення, від дози залежить тривалість дії (знеболення може тривати до 4 годин). Буторфанол не належить до групи психотропних субстанцій; метаболізується в печінці; виводиться з сечею і калом.  

Застосування:

Коні:

Анальгетик:

Коротке знеболення при середньому та сильному болі, такому, як при коліках.

Седація та пре-анестезія: В комбінації з α2-адренорецепторними агоністами (детомідин, ксилазин, роміфідин): при терапевтичних та діагностичних процедурах, таких як незначні операції на стоячих тваринах та седація непокірних тварин.

Собаки/Коти:

Анальгетик:

При сильному болі, наприклад перед та після операції, посттравматичний біль. Седативний: В комбінації з α2-адренорецепторними агоністами (медетомідин).  

Пре-анестетик:

Як складова анестезіологічного режиму (медетомідин, кетамін). Дозування СОБАКИ (внутрішньовенно, підшкірно та внутрішньом’язево)

Знеболення:

Мототерапія: 0,1-0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,1-0,4 мл на 10 кг маси тіла тварини), повільно, внутрішньовенно (в межах низького або середнього дозування), як при внутрішньом’язевому або підшкірному введенні. Для контролю постоперативного болю ін'єкцією потрібно зробити за 15 хвилин до завершення анестезії для того, щоб зберегти знеболення протягом фази виходу з наркозу.

Седація:

З медетомідином: 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,1 мл на 10 кг маси тіла тварини), внутрішньовенно, внутрішньом’язево, 0,01 мг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньовенно, внутрішньом’язево.

Пре-анестезія:

З медетомідином та кетаміном

0,1 мг буторфанолу на 1кг маси тіла тварини (0,1 мл на 10 кг маси тіла тварини) внутрішньом’язево, 0,025 мг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язево Через 15 хв.: 5 мг кетаміну на 1 кг маси тіла тварини, внутрішньом’язево. У випадку подовження дії кетаміном, не використовувати антагоніст атіпамезол.

КОТИ (внутрішньовенно та підшкірно)

Знеболення:

Мототерапія: За 15 хв. до пробудження Один з двох варіантів, 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,2 мл на 5 кг маси тіла тварини), підшкірно; Або 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,05 мл на 5 кг маси тіла тварини), внутрішньовенно.

Седація:

З медетомідином: 0,4 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,2 мл на 5 кг маси тіла тварини) підшкірно та 0,05 мг медетомідину на 1 кг маси тіла тварини підшкірно. Для обробки ран рекомендується додаткова місцева анестезія. Антагоністом медетомідну (коли дія кетаміну закінчилася) є атіпамезол в дозі 0,1 мг на 1 кг маси тіла тварини.  

КОНІ (лише внутрішньовенно)

Знеболення:

Мототерапія: 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (1 мл на 100 кг маси тіла тварини), внутрішньовенно; Можливе повторне введення за необхідності. Необхідність та час повторного введення мають ґрунтуватися на клінічному стані тварини. 

Седація та пре-анестезія:

З детомідином: 0,012 мг детомідину на 1 кг маси тіла тварини внутрішньовенно, через кілька хвилин 0,025 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,25 мл на 100 кг маси тіла тварини), внутрішньовенно.

З роміфідином: 0,05 мг роміфідину на 1 кг маси тіла тварини, через 5 хвилин 0,02 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,2 мл на 100 кг маси тіла тварини), внутрішньовенно.

З ксилазином: 0,5 мг ксилазину на 1 кг маси тіла тварини внутрішньовенно, через 3-5 хвилин 0,05 – 0,1 мг буторфанолу на 1 кг маси тіла тварини (0,5-1 мл на 100 кг маси тіла тварини), внутрішньовенно.  

Протипоказання:

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-яких інших компонентів препарату, стан дихальної депресії, хвороби серця, травми черепа, органічні порушення мозку, функціональні порушення печінки і нирок, судоми та запор. В комбінації з α2-агоністами у коней не використовувати при попередньо відомій аритмії серця. Комбіноване використання зменшує моторику шлунково-кишкового тракту, тому не використовувати при коліках, пов’язаних з завалом.

Застереження: 

Слід уникати стресових факторів для тварин. Дотримуватись правил асептики та безпечної фіксації тварини. Не змішувати препарати в одному шприці. Не робити комбіновані ін’єкції в одне місце. В окремих випадках, здебільшого через дозування, виникає тимчасове брадіпное, падіння кров’яного тиску разом з брадікардією, що подібно до явищ сну. Можливі больові відчуття в ділянці ін’єкції при внутрішньом’язовому та підшкірному введенні. Коти іноді страждають від явищ мідріазу, дезорієнтації, пригнічення. У коней буторфанол викликає уповільнення перистальтики кишечника (дванадцятипалої, сліпої, початку великої ободової кишки). 3 Перед застосуванням препарату необхідно провести детальне клінічне обстеження тварини, яке дасть можливість краще оцінити будь-які можливі ризики щодо функціональних порушень серцево-судинної системи, печінки, нервової системи і легень. Використання комбінації Буторфанол/Детомідину гідрохлорид або Медетомідину гідрохлорид потрібно уникати для тварин з серцевою аритмією або брадикардією, а також для коней схильних до кольок через кардіоваскулярний ефект альфа-2-антагоністів. При використанні додаткового анестетика, в окремих випадках, потрібна «голодна витримка» тварини. Атропін може бути використаний, у разі необхідності, як типовий парасимпатолітик. Для підрахування дози маленьким тваринам необхідно знати їх точну масу тіла.

Форма випуску:

Прозорий скляний флакон вмістом на 10 мл закритий гумовим корком під алюмінієву обкатку.

Зберігання:

Зберігати при температурі нижче 25 °C. Пляшку необхідно зберігати в коробці для того, щоб захистити від світла.

Термін придатності – 3 роки. 28 днів після першого використання.  

Придбати Реєстраційне посвідчення