(04563) 6-04-23

(067) 249-86-67

info@belvet.kiev.ua

м. Біла Церква
вул. Клінічна, 6
УкрРуEng
Про компаніюПродукціяНовиниПублікаціїКонтактиВакансії
Публікації
Детальніше

Проблема зниження продуктивності свиней. Новий погляд

Зниження приростів у свинарстві, незважаючи на обширні науково-практичні дослідження в Україні та за кордоном, залишається актуальною проблемою для спеціалізованих господарств. Вітчизняна статистика демонструє, що більше 96% поголів'я свиней проявляє такі ознаки зниження продуктивності, як:

  • Зниження приросту живого масси;
  • Нерівномірний темп  приросту живої маси у поросят з одного гнізда;
  • Погіршення показників конверсії корму через порушення годівлі;
  • Збільшення терміну відгодівлі;
  • Погіршення економічних показників виробництва свинини;
  • Збільшення відходу за рахунок підвищеної смертності.

При дослідженні причин зниження продуктивності свиней можна відзначити кілька факторів, що негативно впливають на економічні показники виробництва свинини:

1. Генетично обумовлені причини зниження темпів набору живої маси. У сучасних умовах розвитку племінного свинокомплексу генетично обумовлене зниження продуктивності має вкрай мале значення, так як генотип  порід, селекціонованих на високу продуктивність, повністю проявляє себе при дотриманні всіх технологічних вимог.

2. Порушення технології годівлі є актуальною проблемою, особливо у сучасних умовах України. Ти не менш, є тенденція до збільшення кількості спеціалізованих зоотехнічних лабораторій (на додаток до поліпшення їх оснащеності) дозволяє оперативно контролювати і балансувати раціони, мінімізуючи тим самим основний фактор зниження продуктивності.

3. Стрес-фактори навколишнього середовища є найбільш частими причинами зниження продуктивності в умовах спеціалізованих свинокомплексів. Ситуація ускладнюється тим, що стрес-фактори найбільш складно піддаються контролю: для зменшення негативного впливу стресів потрібен комплексний підхід.

4. Кишкові та респіраторні інфекції є основною причиною зниження ефективності виробництва свинини. Особо «підступними» є бактеріальні хронічні інфекційні хвороби, які не мають явно виражених клінічних проявів, що робить неможливим оперативну постановку діагнозу та своєчасне проведення лікувально-профілактичних заходів.

Аналізуючи дані спеціалізованих господарств, можна відзначити, що найчастіше зустрічаються такі хронічні бактеріальні інфекції свиней, як проліферативна ентеропатія та ензоотична пневмонія. Спільними проявами для цих двох бактеріальних інфекцій є:

- зниження продуктивності в періоди дорощування та відгодівлі,

- неоднорідність поголів’я (зокрема, поява «худих» поросят),

- погіршення  конверсії корму,

- різке зниження показників збереження.

Ензоотична (мікоплазмова) пневмонія свиней викликається бактерією Mycoplasma hyopneumoniae, яка є типовим інфекційним агентом з вертикальним шляхом передачі. Клінічні ознаки ензоотичної пневмонії розвиваються поступово, проявляючись в період дорощування  і відгодівлі характерним симптомокомплексом ураження  легень (найбільш специфічним симптомом є кашель). Мікоплазмова пневмонія частіше ускладнюється за рахунок секундарної (вторинної) мікрофлори, яка ускладнює виявлення первинної інфекції. Саме тому диференційна діагностика цієї інфекції повинна здійснюватися комплексно з урахуванням даних клінічних, патолого-анатомічних та лабораторних даних.

Проліферативна ентеропатія свиней викликається внутрішньоклітинною бактерією Lawsonia intracellularis, проявляється симптомокомплексом ентериту (ілеїту) і є надзвичайно складною для діагностики  інфекцією в групі дорощування і відгодівлі. Клінічні прояви цієї інфекції не є специфічними, але в той же час спостерігаються всюди.  Зокрема, найбільш характерними є спорадичні (але іноді масові) випадки проносу від сірувато-жовтого до коричневого кольору з домішками крові (або без них). Порушення кишкового травлення та всмоктування поживних речовин обумовлює зниження продуктивності, а хронізація процесу веде до збільшення кількості випадків загибелі свиней з характерною патологоанатомічною картиною: ураженням клубової кишки з нерівномірним потовщенням її стінки. Мікроскопія кишкової стінки дозволяє виявити бактерію Lawsonia intracellularis у вигляді поліморфних паличок, розташованих густими скупченнями в апікальній частині кишкових клітин.

Так як лабораторна діагностика проліферативної ентеропатії складна й тривала, а клінічні прояви неспецифічні, то ця інфекція часто залишається не діагностованою, що призводить до формування стаціонарно неблагополучних вогнищ інфекції.

Заходи боротьби з цими хронічними бактеріальними інфекціями, що знижують ефективність виробництва свинини, передбачають комплексний підхід з урахуванням наступних моментів:

 1. Підбір і комплектування поголів'я з урахуванням особливостей різних порід свиней, що дозволяють максимально повно використовувати їх генетичний потенціал, закладений селекціонерами.

2. Дотримання технології утримання та годывлы свиней, найбільш важливими моментами якої є зоотехнічні і зоогігієнічні вимоги.

3. Забезпечення належних умов відтворення і вирощування є запорукою мінімізації негативного впливу стрес-факторів, які особливо актуальні в свинарстві в порівнянні з іншими галузями тваринництва.

4. Боротьба з хронічними бактеріальними інфекціями свиней є невід'ємною частиною одержання стабільно високих економічних показників галузі. Так, застосування  Макролану ВП з питною водою в дозі 1кг препарату на 3-4 т води дозволяє ефективно контролювати ензоотичну пневмонію і проліферативну ентеропатією за рахунок високої чутливості збудників цих хвороб до тилозину тартрату. Схема і тривалість використання Макролану  ВП для контролю цих двох хронічних бактеріальних інфекцій повинна підбиратися індивідуально в кожному конкретному випадку (зокрема, з урахуванням епізоотичної обстановки і ступеня прояву клінічних ознак). Практичний досвід використання Макролану ВП показує, що застосування цього препарату з питною водою дрзволяє ефективно контролювати хронічні бактеріальні інфекції. При цьому водорозчинна форма тилозину тартрату  в Макролан ВП забезпечує зручність застосування в промислових умовах за рахунок відмінної розчинності.

http://www.interchemie.com.ua/assets/images/producti/12(1).pngМакролан ВП (Інтерхемі)

Водорозчинний порошок для орального застосування

Опис: 

Порошок світло-жовтого кольору,  для приготування розчину для перорального застосування.

Склад:

1 г препарату містить діючу речовину: тилозин тартрат……………..1000,0 мг.

Фармакологічні властивості:

Тилозин відноситься до макролідів. Проявляє бактеріостатичну дію відносно грампозитивних бактерій, таких як Bordetella bronchiseptica,Erysipelothrix rhusiopathiae, Mycoplasma spp., Chlamydia spp., Spirochetesspp., Rickettsia spp., Staphylococcus spp., Streptococcus spp, в тому числі, багатьох, що виробляють бета-лактамазу і мають стійкість до пеніцилінів. Також діє проти деяких грам-негативних бактерій, таких якCampylobacter spp., Pasteurella spp, і проти деяких анаеробів. Серед бактерій що уражують свиней найбільш чутливими до тилозину є Mycoplasma hyopneumoniaeBordetellabronchisepticaStaphylococcus aureus та Erysipelothrix rhusiopathiae. Потрапляючи до бактеріальної клітини, макроліди оборотно зв’язуються з пептидилтрансферазним центром з 50s субодиницею бактеріальної рибосоми, тим самим блокуючи синтез білка, також тилозин блокує зв’язування амінокислот з аміноацил-тРНК.

При мінімальних концентраціях макроліди проявляють бактеріостатичну дію, у високих концентраціях діють бактерицидно.

Застосування:

Лікування телят (віком до 13 тижнів), ягнят (віком до 13 тижнів), козенят (віком до 13 тижнів), свиней та свiйської птиці (кури, курчата, індички) при захворюваннях органів дихання та травного каналу, спричиненi мiкроорганiзмами чутливими до тилозину, а саме: Campylobacter spp, Mycoplasma spp, Pasteurella spp, Staphylococcus spp, Streptococcus spp та Treponema spp.

Дозування:

Перорально з питною водою у дозі: телята, ягнята, козенята (віком до 13 тижнів) – 5 г препарату на 220-250 кг маси тіла, двічі на добу, протягом 5-7 діб; свiйська птиця (кури, курчата, індики) – 1 кг препарату на 1500-2000 л питноï води, протягом 3-5 діб; свині – 1 кг препарату на 3000-4000 л питноï води, протягом 5-7 діб.

Воду з препаратом необхідно міняти кожні 24 години.

Протипоказання:

Не застосувати тваринам з пiдвищеною чутливiстю до тилозин (Не застосовувати тваринам з алергією на тилозин або інші макроліди). Не застосувати тваринам з розладами функцïï печiнки. Не застосовувати при резистентності мікроорганізмів до тилозину. Не застосовувати одночасно з бактерицидними антибіотиками.

Застереження:

Забій тварин та птиці на м`ясо, дозволяється, відповідно,  через 8 (телята, ягнята, козенята ) та 3 (свині, бройлери, індики) доби після останнього застосування препарату. Cпоживання яєць в їжу людям дозволяється через 3 доби після останнього застосування препарату. Отримане, до зазначеного терміну, м’ясо та яйця утилізують або згодовують непродуктивним тваринам, залежно від висновку лікаря ветеринарної медицини.

Форма випуску:

Поліетиленові контейнери по 100, 500 та 1000 г.

Зберігання:

Сухе, темне,  недоступне для дітей місце при температурі від 150 до 250С.

Тримайте контейнери щільно закритими.

Термін придатності – 3 роки.

Після першого відкривання контейнера, препарат необхідно використати протягом 14 діб.

Пiсля розчинення препарату в водi такий розчин необхiдно використати протягом 24 годин.

Для застосування у ветеринарній медицині!